Парламентсько-президентська система також називається змішаною, або напівпрезидентською. Класичний приклад даної системи - політичний режим сучасної Франції - П'ята республіка, який цікавим чином поєднує риси парламентсько-урядової іпрезидентської
системи. Вибори президента здійснюються відповідно до механізму, характерного для президентської системи: президент обирається народом шляхом загального голосування і займає головний в країні пост. Президент виступає гарантом незалежності держави та її територіальної цілісності, незалежності судової гілки влади, стежить за дотриманням конституції, веде переговори і ратифікує міжнародні угоди. Президент очолює засідання кабінету міністрів і його рішення, що виносяться на завершальній стадії засідання, стосуються найбільш важливих питань і мають першорядну значимість. Президент підписує постанови, прийняті під час засідань кабінету міністрів, затверджує кандидатури, висунуті на високопоставлені цивільні та військові посади, веде різні міжрівневі наради та здійснює контроль над армією. Про значний обсяг конституційних повноважень президента свідчить 20-та стаття Конституції П'ятої Французької Республіки, в якій зазначено, що президент «визначає і проводить політику нації». Президент не відповідає перед парламентом і володіє деякими повноваженнями, для здійснення яких не потрібна згода парламенту і уряду (контрасигнатура). При порушенні конституції президент підлягає юридичній відповідальності. Як і за президентської форми правління, не можна бути членом парламенту й уряду одночасно.
Риси парламентсько-урядової системи є не менш важливими в цій формі організації влади. Щоденною роботою уряду керує прем'єр-міністр, якого призначає глава держави. У Франції глава кабінету міністрів може виступати в парламенті в будь-який час з метою отримання вотуму довіри. Уряд співпрацює з адміністрацією і відповідально перед парламентом і президентом. Глава держави може оголосити про розпуск парламенту до закінчення терміну повноважень парламенту. При змішаній системі, де президент володіє значними конституційними повноваженнями, принцип поділу не застосовується, хоча він характерний для президентської форми правління. Більш того, виконавча гілка влади характеризується відокремленістю і роздвоєнністю при ослабленні законодавчої влади. Втілення змішаної системи в життя довело, принаймні для Франції, що цій формі правління притаманна висока ступінь гнучкості. Кризова ситуація може бути усунена як по відношенню до парламенту (уряду виноситься вотум довіри), так і по відношенню до президента (шляхом розпуску кабінету міністрів або розформування представницького органу).
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND