Європейські дослідники знову відчули здатність собак розпізнавати рак легенів за запахом хворих. Всупереч деяким попереднім свідченням, тварини показали себе не надто ефективними у виконанні цього завдання. Швидше за все, виною тому не нюх, а непоседливий норов, що робить собак далеко не кращими діагностами. Про це вчені пишуть у статті, опублікованій.
Неймовірно чутливе нюх робить собак досить ефективними в розпізнаванні навіть слідових кількостей летючих речовин. Їх використовують для пошуку вибухівки і наркотиків, а вченим також відома здатність цих тварин вловлювати молекулярні маркери хвороби в диханні хворих на діабет I типу (кілька місяців тому британські біологи показали, що собаки при цьому реагують на підвищені кількості ізопрена, пов'язані з гіпоглікемією).
При цьому «собача діагностика» онкологічних захворювань залишається предметом дискусійним. Наприклад, 2006 року було показано, що вони дійсно можуть вчитися і з достатньою надійністю розпізнавати рак легенів. Це підтвердили і роботи 2011 року. Однак нове дослідження, проведене австрійськими та німецькими вченими на чолі з Клаусом Хакнером (Klaus Hackner), змушує сумніватися в тому, що ці тварини коли-небудь будуть використовуватися в онкології.
Для експериментів було відібрано шість собак порід з видатним нюхом: золотистий ретривер, лабрадор, німецька вівчарка, різеншнауцер, мюнстерлендер і гавайський бішон. Тварини проходили попереднє навчання протягом півроку, тренуючись розпізнавати запахи хворих на рак. Потім автори використовували групу зі 122 добровольців, з яких у 29 діагностували рак легенів (але лікування ще не розпочато), а у 93 не виявилося жодних ознак захворювання.
У поставлених Хакнером і його колегами подвійних сліпих експериментах собаки розпізнавали запах хворих у 79 відсотках випадків. Однак при обнюхуванні зразків, отриманих у здорових людей, собаки показали себе набагато гірше, продемонструвавши правильну реакцію лише в 34 відсотках випадків. Ефективність їх виявилася помітно нижчою, ніж у попередніх роботах.
"Тварин не слід розглядати як суворі аналітичні машини, стовідсоткова точність з ними недосяжна ніколи, що показано і для інших сфер їх застосування (наприклад, при пошуку вибухових і наркотичних речовин), - підсумовують автори роботи. З точки зору самого собаки, процедура розпізнавання запаху - це щось на зразок гри, яка може принести нагороду. (...) При цьому собака може змінити стратегію поведінки, орієнтуючись на отримання меншої нагороди і докладання менших зусиль ". Можливо, для діагностування онкологічних захворювань краще звернутися до голубів, які не відрізняються хорошим нюхом, зате показали себе відмінними діагностами, знаходячи на гістологічних знімках навіть погано помітні сліди пухлини молочної залози.