На земній кулі раз у раз відбуваються техногенні аварії, катастрофи, стихійні лиха, теракти з багатьма жертвами... Вже давно дослідники звернули увагу на дивні закономірності, пов'язані з цими подіями. Так, практично в кожному випадку деяким потенційним жертвам незрозумілим чином вдається уникнути смертельно небезпечної ситуації, а також спостерігається масовий феномен передчуттів, які виникають не тільки в учасників подій, але і часом у абсолютно сторонніх людей...
Мандаринова кірка Стюардеса компанії «Ейр Франс» Ізабель Сар'ян 2000 року мала вилетіти в черговий рейс. Але зранку вона порізала палець, а потім у її сина піднялася температура. Ізабель подзвонила матері і попросила посидіти з дитиною. Але та примудрилася послизнутися на киданій кимось біля порогу мандариновій кірці і зламати ногу. Після цього Ізабель нічого не залишилося, крім як зателефонувати начальству і попросити її підмінити. Через кілька хвилин після зльоту лайнер розбився... 11 вересня 2001 року багатьох співробітників Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку теж вберіг щасливий випадок. Наприклад, Грир Епштейн з офісу на 67-му поверсі незадовго до падіння на будівлю літака відправився за сигаретами. Якийсь Білл Трінкл запізнився на роботу, загравшись вдома з маленькою донькою і не встигнувши на ранковий поїзд, а дівчина на ім'я Моніка О'Лірі за день до трагедії була звільнена. У 2008 році п'ять осіб з різних причин запізнилися на рейс «Боїнга-737», що летить за маршрутом Москва - Перм, і змушені були вирушити до місця призначення на поїзді. Під час посадки літак зазнав аварії, і з 87 осіб, які перебували на борту, не вижив ніхто. Багато знаменитостей стверджують, що у них є ангел-охоронець, який оберігає зірок від нещасть. Приклад тому - історія зі знаменитим аргентинським автогонщиком Хуаном Мануелем Фанхіо. 23 лютого 1958 року його викрали кубинські повстанці. Сталося це за добу до початку чергового етапу «Формули-1» _ «Гран-прі Гавани». Через 28 годин повстанці відпустили Фанхіо, зробивши заяву, що здійснили цей акт для того, щоб весь світ дізнався про повстання проти диктатури Батісти. Під час гонок, в яких Фанхіо не зміг взяти участь, сталася страшна катастрофа з безліччю жертв. Після цього Фанхіо заявив, що в його долю втрутилося саме Провидіння, і відмовився давати будь-які свідчення проти своїх викрадачів...
Олександр Абдулов поспішав на зйомки в Ленінград. Було 7 листопада, ще радянська епоха, і всі квитки викупили... Співробітниці аеропорту дивом знайшли для улюбленого артиста один квиток. І ось, коли Абдулов вже сидів в літаку, до нього раптом підійшла стюардеса і сказала, що є одне місце в лайнері, що вилітає на півгодини раніше. Актор, звичайно, пересів на більш ранній рейс і благополучно дістався до Північної столиці. А там дізнався, що літак, який він покинув, розбився... Актор Андрій Соколов мав летіти літаком разом із батьком. Артиста чомусь терзало погане передчуття. Він спробував відмовити батька від поїздки, але той і чути не хотів про те, щоб скасувати політ. Тоді Андрій вирішив схитрувати і дорогою в аеропорт сказав батькові, що забув замкнути вхідні двері. Вони повернулися і в підсумку запізнилися на рейс. А літак, на якому вони повинні були летіти, зазнав аварії. Загадкова статистикаДослідник Вільям Кокс з'ясував, що число пасажирів у 28 поїздах, які зазнали аварії, було значно менше, ніж у маршруті за тиждень до аварії або через кілька днів після неї. Крім того, кількість пасажирів у пошкоджених вагонах, що зійшли з рейок, теж виявилася меншою, ніж в інших. А американський соціолог Джеймс Стаунтон, проаналізувавши 50 авіа- і залізничних катастроф починаючи з 1900 року, виявив, що в більшості випадків під час трагедій транспортні засоби були заповнені лише на 60%. Якщо ж заповнюваність перевищувала 75%, то аварії відбувалися дуже рідко. Зацікавившись цією статистикою, Стаунтон опитав ряд людей, яким по випадковості вдалося уникнути смерті в транспортних катастрофах. Виявилося, що у багатьох з них напередодні не було ніяких передчуттів: потрапити в катастрофу їм завадили обставини. В одного перед поїздкою в аеропорт прихопило шлунок, в іншого раптово помер родич, третій, спускаючись сходами, підвернув ногу і запізнився на поїзд... І таких випадків були сотні! Дослідження Стаунтона викликали справжній ажіотаж навколо теми прогнозування катастроф. Одним з ентузіастів, які проводили дослідження з даної теми, став знаменитий письменник Стівен Кінг. _ Після того як я перший раз прочитав статтю Стаунтона, літак «Меджестік ейрлайнз» розбився в аеропорту Логана, - розповідає Кінг. _ Всі, хто перебував на його борту, загинули. Коли все трохи потряслося, я подзвонив в офіс цієї компанії. Я представився журналістом - невелика брехня з благими намірами. Сказав, що ми хотіли б написати статтю про авіакатастрофу, і попросив повідомити, скільки людей, які купили квиток, не полетіли цим рейсом. Таких виявилося 16.
На запитання, скільки хто запізнився в середньому буває на лінії з Денвера в Бостон, мені відповіли, що не більше трьох. А крім того, ще 15 людей відмовилися летіти цим рейсом. Однак зазвичай кількість відмов буває не більше восьми. Виходить, хоча заголовки всіх газет кричали: «Авіакатастрофа в Логані вбила 94 людини», їх можна було б прочитати і так: «31 людина уникнула смерті в катастрофі». Можливо, люди гинуть у катастрофах не випадково, а за задумом вищих сил? І ці ж сили вирішують, хто не повинен загинути, і всіляко заважають небажаним жертвам потрапити в небезпечну для життя ситуацію? Репортаж з Але ще більш дивний феномен передбачення трагедій, іноді людьми, ніяк не пов'язаними з прийдешніми подіями. 21 жовтня 1966 р. на гірське село Аберфан у Великобританії обрушився вугільний сель, який засипав і знищив безліч будинків і громадських будівель, у тому числі школу. За день до цього дев'ятирічна Еріл Джонс побачила уві сні, що вона йде в школу, а замість шкільної будівлі - якась чорна маса. Еріл загинула разом з іншими дітьми, які прийшли в той фатальний день на заняття... Але сни, що передрікають страшну катастрофу в Аберфані, снилися й іншим людям за сотні кілометрів від цих місць. Одній жінці наснилося, що по незнайомій вулиці біжить дитина, а за ним котиться чорний потік, інша - дитина, яка кричить від жаху в телефонній будці, яку захльостує лавина грязі. Якомусь чоловікові - табун чорних коней, що мчать з гір до села. Ще один просто почув уві сні слово «Аберфан», хоча тоді навіть не знав, що воно означає. Якась міс Мільден уві сні спостерігала, як землекопи витягують тіла загиблих дітей з-під завалів. Через три дні вона побачила цей епізод по телевізору. Житель Кента отримав під час сну інформацію про дату майбутньої жахливої катастрофи. Правда, він не знав, що саме має статися... Бюро прогнозовЦілий ряд подібних фактів спонукав вчених і парапсихологів почати облік повідомлень про майбутні катастрофи, отриманих людьми уві сні або іншим паранормальним способом. Англійський психіатр І. Баркер висунув ідею створення єдиного центру, куди можна було б посилати таку інформацію з усього світу, щоб піддати її комп'ютерній обробці. У 1967 р. в Лондоні з'явилося спеціальне бюро попереджень, куди стікаються повідомлення про речові сни. У 1968 р. такий же центр виник у Нью-Йорку. Його очолив журналіст Роберт Нельсон, який спеціалізується на темах парапсихології та аномальних явищ. Керівники цих організацій сподіваються, що таким чином вдасться попереджати громадськість про катастрофи заздалегідь і уникати жертв. Багато вчених вважають, що причини різних трагедій, аварій і катаклізмів пов'язані з впливом на Землю космічних випромінювань. Деякі люди здатні відчувати ці дії, і тому їм вдається «побачити» ці події на великій відстані або навіть задовго до того, як вони відбудуться.