Також Пйотр Івнович (12 липня 1903, Миколаївськ, нині Волгоградської обл., - 17 лютого 1969, Харків) - радянський психолог, представник Харківської школи психології.
Біографія
Закінчив Харківський інститут народної освіти (1930), працював у науково-дослідних інститах і вишах Харкова. Докторе. наук (1959), з 1960 професор, зав. кафедрою психології та керівник психологічної лабораторії Харківського університету. У 1963 р. заснував і очолював до своєї смерті кафедру психології в Харківському університеті. Найбільш великі досягнення Зінченка пов'язані з вивченням вікового розвитку, мимовільної та довільної пам'яті.
Син - Зінченко В.П.
Наукова діяльність
З середини 1930-х рр. розробляв теоретично і експериментально діяльністю підхід у психології пам'яті. Перші експериментальні роботи Зінченка (1939) концептуально ґрунтувалися на теорії діяльності і передували першим публікаціям О. М. Леонтьєва (1941, 1944 та ін.), в яких викладалися основні поняття і положення психологічного аналізу діяльності. На основі теорії діяльності відкрив і ретельно досліджував цілий ряд мнемічних ефектів: ефект інтерференції мнемічного і «пізнавального» завдань; структурно-діяльністю (матеріал, що становить мету дії, запам'ятовується більш ефективно ніж аналогічний матеріал, що відноситься до умов досягнення мети); негативний ефект віку (перевага першокласників над більш старшими віковими групами в мимовільному запам'ятовуванні чисел при вирішенні арифметичних завдань); а також ефект, який відкрили американські когнітивні психологи Н. Сламека (N. J. Slamecka) і П. Граф (P. Graf) (The generation effect: delineation of a phenomenon, 1978), що дали йому назву «ефект генерації» (generation effect): краще запам'ятовується матеріал, який випробовувані самі придумують, порівняно з аналогічним матеріалом, який їм пред'являється. Останній можна розглядати як варіант структурно-діяльністю і, по справедливості повинен називатися «ефектом Зінченка». Дослідження Зінченка мали тісний зв'язок з педагогічною практикою.
Основні публікації
- Проблема мимовільного запам'ятовування//Науковий. записки Харківського осередку. ін-та. мов. 1939. Т. 1. С. 145-187.
- Про забування та відтворення шкільних знань//Науковий. записки Харківського осередку. ін-та. мов. 1939. Т. 1. С. 189-213.
- Питання психології пам'яті, в зб.: Психологічна наука в СРСР в 2-х т. Т. 1, - М.: Вид-во АПН РРФСР, 1959. - 599 с.
- Мимовільне запам'ятовування. - М.: Вид-во АПН РРФСР, 1961. — 562 c. (Див. Мимовільне запам'ятовування і діяльність, idem, Хрестоматія по загальній психології. Психологія пам'яті/Ред. Ю.Б. Гіппенрейтер, В. Я. Романов. - М., 1979. С. 207-216.)
Література про психологію пам'яті П.І. Зінченка
- Бочарова, С.П. (1978). Проблеми психології пам'яті в працях П.І. Зінченка. Питання психології, 1978, № 5.
- Середа, Г.К. (1984). Про значення наукового внеску П.І. Зінченка в розвиток психології пам'яті. Питання психології, 1984, № 6.
- Лактіонов О.М. & Середа, Г.К. (1993). Діяльністю парадигма і питання пам'яті в працях П.І. Зінченка. Питання психології, 1993, № 4.
- Мещеряков, Б.Г. (2003). П.І. Зінченка та психологія пам'яті. Питання психології, 2003, № 4.