Також відзначимо, що агресивність як властивість особистості дитини або дорослого слід відрізняти від «доброякісної» агресії, що виникає в ситуації небезпеки і зникає, коли людині ніщо не загрожує. Така ситуативна агресія має абсолютно нормальний захисний характер, і навряд чи варто коригувати її в поведінці дитини. У цьому випадку має сенс просто навчити його адекватним і прийнятим у суспільстві способам прояву агресивних почуттів. Говорячи ж про справжню («злоякісну») агресивність, ми маємо на увазі стійкі властивості особистості, які виражаються в підвищеній готовності до агресії. Зовнішні прояви агресивності можуть дещо відрізнятися в різні вікові періоди.
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND